КолаЧоловіче коло у Варшаві для тих, хто живе в еміграції.
6 субот · 8–12 чоловіків · Вісла · багаття · розмова
З 10 жовтня. Безкоштовно.
Коротка форма, потім розмова зі мною на 15–20 хвилин.
Навіщо
Розмова, якої зазвичай не буває.
У більшості з нас мало місць, де можна говорити з іншими чоловіками про те, що насправді відбувається в житті. Робота, сім’я, чати, рідкі зустрічі з друзями, які роз’їхалися по різних країнах. Розмова про важливе в них трапляється рідко, а в еміграції ще рідше.
Кола не про те, що з чоловіками щось не так і це треба виправити. Думка простіша: різні простори роблять можливими різні розмови. З близькими говориш про одне, з колегами про інше, із самим собою о другій ночі про третє. Коло чоловіків, які зібралися лише заради розмови, — ще один такий простір.
Тут немає вчителя і немає глядачів. Ніхто не пояснює, як правильно жити. Ми шість субот поспіль сидимо біля вогню і говоримо про своє життя: кожен від себе, про себе і рівно стільки, скільки сам захоче.
Що відбувається
Вогонь. Їжа. Розмова. Тиша, коли вона потрібна.
Суботній ранок, берег Вісли, трохи холодно. Приходимо до десятої.
Збираємо дрова або кожен приносить із собою пару полін. Розпалюємо багаття разом. Ставимо чайник, варимо каву, готуємо на решітці просту їжу. Сідаємо навколо вогню і розмовляємо.
Ніхто нікого не обслуговує. Багаття, їжа, розмова, мовчання і прибирання після — усе це і є зустріч. Чотири години разом, де не треба нічого із себе вдавати.
Звичайний дощ не завада: є тент. Якщо погода така, що надворі бути нерозумно, переносимо зустріч або збираємося в приміщенні за кавою.
Без алкоголю. Чай, кава і те, що на решітці.
Як минає субота
- 10:00–11:00Готуємо місце: дрова, багаття, чайник.
- 11:00–12:00Розмова в колі.
- 12:00–12:30Їмо.
- 12:30–13:30Розмова в колі.
- 13:30–13:45Завершення.
- 13:45–14:00Прибирання.
Шість субот
Не програма. Напрям.
У шести зустрічей є спільний хід. Це не курс і не уроки: розмова йде туди, де в групі живе. Але кожна субота задає свій напрям.
Де я зараз?
Хто я в цій точці життя. Що мене сюди привело.
Що я несу?
Відповідальність, робота, гроші, сім’я, еміграція, очікування, контроль, виснаження.
Я та інші.
Стосунки, близькість, межі, партнерство, діти, батьки.
Про що важко говорити.
Страх, сором, самотність, злість, безсилля, невдачі, сексуальність, вік, невизначеність.
Чого я хочу?
Не того, чого від мене чекають. Чого я насправді хочу від свого життя.
Куди я йду?
Що я помітив за ці тижні. Що хочу взяти із собою далі.
Шість субот поспіль, щоб розмова встигла стати розмовою. Це одна зустріч, розтягнута на півтора місяця, а не шість окремих подій. Тому ми просимо приходити на всі.
Як це влаштовано
Коротко про головне.
- Хто
- 8–12 чоловіків від 25 років, які живуть в еміграції, і я.
- Коли
- 6 субот поспіль, з 10 жовтня по 14 листопада 2026, 10:00–14:00.
- Де
- Варшава, берег Вісли. Точне місце домовимо з групою: ближче до центру або в районі Завад.
- Вартість
- Нічого. Участь безкоштовна.
- Мова
- Російська, білоруська, українська. Кожен говорить своєю.
- Важливо
- Без алкоголю. Усі шість зустрічей.
Домовленості
Про що ми домовляємося.
Ось із чого я пропоную почати. Остаточні домовленості ми сформулюємо разом на першій зустрічі, і вони діятимуть усі шість субот.
Конфіденційність
Те, що сказано в колі, залишається в колі. Без переказів, навіть без імен.
Рівність
Немає старших і молодших, ведучого і слухачів. Я організовую зустрічі й бережу структуру розмови, але сиджу в колі як один з учасників.
Від себе
Говоримо про свій досвід і своїми словами. «Я», а не «всі чоловіки» і не «ти повинен».
Без непроханих порад
Якщо людині потрібна порада, вона попросить. Поки не просить, ми слухаємо.
Без оцінок і «ремонту»
Ніхто нікого не виправляє, не ставить діагнозів і не рятує.
Право говорити
У кожного є час і місце сказати те, що важливо.
Право мовчати
Можна пропустити своє коло і нічого не розповідати. Мовчати тут теж нормально.
Межі
Кожен сам вирішує, про що говорити і наскільки глибоко. Ніхто не тягне і не тисне.
Без алкоголю
На всіх зустрічах, без винятків.
Про мене
Мене звати Олексій.
Мене звати Олексій Новіков. Мені 49, я живу у Варшаві, у мене двоє дітей. Я інженер-програміст.
Я сам живу в еміграції. За останні роки в мене багато що змінилося: країна, стосунки, сімейний уклад, робота. Я знаю, як це, коли зовні все ніби гаразд, а поговорити про решту немає з ким.
Я не психолог і не психотерапевт і не виступаю тут у цій ролі. Мені цікаві стосунки між людьми, спостереження за собою, тілесні практики, йога, природа і те, як люди підтримують одне одного. Я пройшов навчання з ведення груп взаємної підтримки в програмі Ziarno фонду «Koregulacja». Кола — моя перша така група, і я кажу про це прямо.
У мене немає відповідей про те, як має жити чоловік. У мене є свої запитання. Кола — місце, куди їх можна принести і не залишатися з ними сам на сам. Я буду в колі таким самим учасником, як усі, і пройду ці шість субот разом з іншими.
Запитання
Про що зазвичай питають.
Це психотерапія?
Ні. Не терапія, не коучинг і не тренінг. У колі немає фахівця, який з вами працює. Є коло рівних людей, які говорять про своє життя. Якщо вам зараз потрібна професійна допомога, Кола її не замінить, але й не заважає їй.
Чи обов’язково приходити на всі шість зустрічей?
Так, про це ми домовляємося на старті. Шість субот — це одна розмова, яка росте від зустрічі до зустрічі, а не шість окремих заходів. Коли хтось зникає, це відчуває все коло. Захворіти може кожен, але, приходячи до Кола, ви плануєте бути на всіх шести.
Якою мовою ми говоримо?
Російською, білоруською та українською. Кожен говорить тією, якою йому зручно, і ми збираємо коло так, щоб усі розуміли одне одного. Про мову питаємо у формі.
Що, як піде дощ?
Звичайний дощ не завада: є тент, вогонь і гарячий чай. Якщо погода така, що бути надворі нерозумно, переносимо зустріч або збираємося в приміщенні за кавою. Вирішуємо напередодні й пишемо всім.
Де саме ми зустрічаємося?
У Варшаві, на березі Вісли. Точне місце домовимо з групою перед першою зустріччю: найімовірніше, десь ближче до центру або в районі Завад. Важливо, щоб усім було зручно добиратися.
Чи треба щось приносити?
Теплий одяг за погодою і взуття, у якому не страшно постояти біля річки. Дрова збираємо на місці або кожен приносить пару полін, домовимося заздалегідь. Їжа для багаття буде. Якщо хочеться принести щось до спільного столу, можна, але необов’язково.
Скільки це коштує?
Нічого. Участь безкоштовна. Їжу для багаття оплачує програма фасилітаторів фонду «Koregulacja», проєкт Ziarno. Жодних внесків і «оплати за бажанням».
Чи можна прийти, якщо я нікого не знаю?
Так. Найімовірніше, так прийдуть усі. Перед стартом ми з кожним поговоримо особисто, а на першій зустрічі познайомимося вже в колі. Іноді навіть простіше, коли ніхто нікого не знає.
Чому лише чоловіки?
Не тому, що при жінках чоловіки не можуть бути відкритими. Змішані простори і простори лише для чоловіків або лише для жінок цінні по-різному: у них виникають різні розмови. Кола — спроба подивитися, яка розмова стає можливою, коли збираються лише чоловіки. Це один із форматів, а не твердження, що він кращий за інші.
Чи можна алкоголь?
Ні. Усі зустрічі без алкоголю, без винятків. Тут важливо бути в розмові цілком. Чай, кава і те, що на решітці.
Що, як охочих більше, ніж місць?
Місць у колі від 8 до 12, плюс я. Якщо заявок буде більше, я чесно скажу про це і запропоную лист очікування: хто не потрапить у це коло, першим дізнається про наступне.
Як потрапити
Форма, розмова, коло.
Місць у колі від 8 до 12. Плюс я.
Форма
Кілька запитань: ім’я, вік, мова, як зв’язатися, чим зачепило Кола, чого хочеться від зустрічей і чи вдається виділити шість субот. Хвилин на десять.
Розмова
Я напишу вам, і ми поговоримо 15–20 хвилин, телефоном або відео. Це не співбесіда і не відбір. Просто можливість познайомитися і зрозуміти, чи підходить формат нам обом.
Коло
Коли група збереться, я напишу всім: де зустрічаємося, що взяти, як знайти одне одного.
10 жовтня, 10:00
Перше багаття.
Заявки до 3 жовтня. Якщо місць не вистачить, буде лист очікування. · Шість субот у календар